Розлива ться всюди вино

Розливається всюди вино:
На перини, стежки і вуста.
Я - одна і мені все одно,
Де чекає на мене весна.

На узліссі хитається Лист
 Моїх вранішніх сонячних сонячних снів
Місяць сріблом розтоплює блиск
Безтурботного щастя садів.

Капелюх оксамитових пальм,
Збив печалі сліпого дощу;
Тріпотіла краєчками пальт
Мить прощання, зневіри, плачу.

На півслові обірваний жест,
Бризки кліпання вірності вій
Мед страждання і липовий хрест -
На офіру незайманних мрій.

Від каплички до церкви стежки -
Катування Танталових мук.
Скрипалеві тоненькі нитки
Звеселяйте мене в дні розлук.

Повз байдужість святий Рубікони
Перейду до Господньої брами,
На вівтар до великих ікон
Ставлю свічку з святими вогнями.

Хліб, копійки дала жебракам,
Пелюстки розкидала додолу…
Все ще вірю циганським казкам,
Пригадала криваві гондоли.

Маска нівечить пекло страждань,
Гомерично сміється, глузливо…
О, Венеціє, хвиле бажань
Чом душа твоя нині зрадлива?

Неосяжний багряний потік
Хлюпав листям на стоплене місто;
Несподівано мій чарівник
Полетів у країну імлисту.