Щось зимове
Замела усі куточки навкруги,
Білий сніг літа пухнастий, як те пір'я,
Що залишили якісь чудні птахи.
Гомонять весело гілочки тополі
Вже не листям, як було це навесні,
Дітвори лунає голос дзвінкий в полі
Та заводить дівка пісню на печі.
Ось вже й вікна візерунком лілій вкриті -
Морозець-художник дуже постаравсь,
Дах будинку - чистий, наче кимось вмитий,
В білий пуховий платок, мерзляк, прибравсь.
Зачарована сиджу на підвіконні,
Ось вже й сутінки підкрались з-за кута,
Не хвилюють в мить таку діла сторонні,
Бо це в памяті лишиться на літа...
Свидетельство о публикации №106052202258