Плакало дiвча
Я згадую твої п’янкі обійми,
Твій доторк до мого плеча...
Немов у чорно-білих фільмах
Сумне й самотнє плакало дівча...
Біда у тім, що не знайти любові,
Задуха літня сковує до сліз,
І твої губи скусані до крові,
Кохання стало наче морський бриз.
Таке кохання потрясає душу,
Такі слова, як шепіт синіх гір,
Тепер сказати, що кохаю – мушу,
Та я не в силах, ти мені повір...
Я згадую твою величну постать,
Твій доторк до моїх плечей,
Тепер скажу я тільки "Досить",
Вся правда серед цих речей...
Свидетельство о публикации №106050802249