буде кохання
О пів-на дванадцяту
Літо.
Сонце сліпить зчорнілих печерних маньяків
Далі буде кохання.
Інакше... вили!
Закоцюблені траси
бездарність... обірваний трафік.
Пришиваючи пір’я до крил
Я ж таки тобі радий.
Кожен камінь мого обійстя співа тобі мессу
Підлітки на дорослому маскараді!
Ми схожі до божевілля,
Або інцесту...
І тому, так щасливо падати
Зернами в землю.
В полуничні галявини
І прокидатись тобою.
Нас знайдуть трохи згодом
по особливим прикметам
Двум примхливим серцям гарячішим за табельну зброю.
Свидетельство о публикации №106050602393