Моя душа собор, чи купа цегли?
Де кожна цегла - то любов моя.
Живу я від спогадів до мрії.
Живу... І радий цьому я!
Собор - то мого щастя миті,
Нехай їх мало, але вони мої.
І доброта моя - то серця діти,
Що граються в саду біля вікна
І я обійми простягну за правду,
Бо знаю, що в кожного є храм
І обєднавшись у велику справу
Збудуємо маленький Ватикан...
5 травня 2006
Свидетельство о публикации №106050502559