Здравствуй, Родина! Вот ты какая...
Узнаю твои буйные травы.
А на карте совсем небольшая -
Можно спрятать под чашкою кавы.
Где пешком, где в машине промчалась,
Где на лодке плыла, где паромом -
Я везде по частичке осталась
В государстве, как космос, огромном.
Я глотаю твой воздух румяный,
Я целую квiти и деревья,
Я землицу ховаю в карманы,
И збираю цветные поверья.
Вот я, Родина, вот я - вернулась!
Привечай меня песней старинной.
Наконец-то я дома проснулась
И теперь не одна - с Украиной.
Рiдна Украина
© Copyright: Безденежных Мария, 2006
Свидетельство о публикации №106050401671
Свидетельство о публикации №106050401671
Рецензии
через год и я буду дома, скучаю очень...
стих моего папы, я его уже писала здесь в одной рецензии, думаю не страшно и повториться
Україно моя, Україно,
Мальовнича, прекрасна країна.
Україно моя, Україно,
Я до тебе думкою лину.
Не бував хто від тебе далеко,
Тому не зрозуміти самому,
Чому навіть звичайні лелеки
На весні повертають додому.
Вдалині мені снишся до ранку
В щебетанні дібров на світанку,
В білім цвіті весіннього танку,
В мальовничім, вечірнім серпанку.
В тихім шелесті трав соковитих,
На світанку росою омитих,
Кличеш мене, ти мов наречена,
Моя земле, прекрасна, священна.
В думках бачу дніпровськії гори,
Колосисті поля неозорі,
Сумних верб твоїх довгії коси,
П”янкий подих лугових покосів.
Україно моя, Україно,
Я з тобою в думках щохвилини,
Я до тебе вернусь, Україно,
Ти прости мене, блудного сина.
Светлана Пирожук 11.05.2006 20:19 • Заявить о нарушении
стих моего папы, я его уже писала здесь в одной рецензии, думаю не страшно и повториться
Україно моя, Україно,
Мальовнича, прекрасна країна.
Україно моя, Україно,
Я до тебе думкою лину.
Не бував хто від тебе далеко,
Тому не зрозуміти самому,
Чому навіть звичайні лелеки
На весні повертають додому.
Вдалині мені снишся до ранку
В щебетанні дібров на світанку,
В білім цвіті весіннього танку,
В мальовничім, вечірнім серпанку.
В тихім шелесті трав соковитих,
На світанку росою омитих,
Кличеш мене, ти мов наречена,
Моя земле, прекрасна, священна.
В думках бачу дніпровськії гори,
Колосисті поля неозорі,
Сумних верб твоїх довгії коси,
П”янкий подих лугових покосів.
Україно моя, Україно,
Я з тобою в думках щохвилини,
Я до тебе вернусь, Україно,
Ти прости мене, блудного сина.
Светлана Пирожук 11.05.2006 20:19 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.