В. Шекспир, сонет 2 перевод

Алин Тэ
Як сорок зим твоє чоло обляжуть,
Проривши зморшки на краси лиці,
Коли лівреї юнаків погордих важать
За шати траурні на вартості руці:

Якщо спитають врода де поділась,
Де всі скарби отих буялих днів?
Скажи, в очах запалених згубилась,
Де сором нищівний та марнотратство слів.

Хвала ж достойна більшого за вроду
І як сказати зможеш: “Це дитя моє,
Воно довершить все, насіння мого плоду,
Посіявши красу, яка в мені ще є”.

Це буде, як весна для древнього мистецтва,
Як свіжа, тепла кров, що гріє черстве серце.


© Copyright: Алин Тэ, 2006
Свидетельство о публикации №106050301467
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Алин Тэ
Рецензии
Написать рецензию
Браво! Не знаток языка, но насладилась звучанием, подглядывая в оригинал...

Наталья Овчинникова   03.05.2006 14:14   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Thanks a lot))))

Алин Тэ   28.05.2006 21:48   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Алин Тэ