Останняя утiха
Буйний вітер лиш гуляє, одинак-заброда.
Усю нічку, мов скажений, віття гне-ламає,
До останнього листочка верби роздягає.
Виє полем, мокне лихом, б'є дощем,
Ой, останняя утіха – каганцем…
Засвітила мати свічку в образах –
Най освітить душу сину, най на шлях…
Най освітить Шлях Чумацький і воли –
Сину, сину, озовися – чи живий…
Не озвавсь єдиний голос з далини,
Тільки блиснув хтось з-за хмари, хтось чужий.
Що там блима, що блищить там, хто заграти хоче?
Ой-то Місяць-місяченько виглянув з-за ночі.
Ой-то Місяць-місяченько срібло в очі кинув –
Хто сміється, а хто плаче, а хто і загинув…
ТИХО СЛАВА ПРИЛЕТІЛА – ВІЧНИЙ ПТАХ,
ЗАСПІВАЛА НА КАЛИНІ. І СПІВА.
Свидетельство о публикации №106042000336
Образи - архетипичні, але свіжі.
Гарна мова, сповнена туги.
Вражає!
З повагою, Інгвар.
575 20.04.2006 14:37 Заявить о нарушении
Милостиво просим Вас выражать Ваши возвышенные порывы в более адекватной форме.
С неуклонным почтением к Вашей душевной легкости и прямоте
David Alonsky 22.04.2006 00:12 Заявить о нарушении
как же Вы меня прибить собираетесь? Может Вам вызов в Норвегию прислать?:-)
С Праздником Вас! Мир Вашему Дому и всем Вашим Родственникам и Знакомым.
С уважением, Ингвар.
575 22.04.2006 11:31 Заявить о нарушении