Ой, жалiлася верба, як ненька! кобзарська пiсня

клип: https://www.youtube.com/watch?v=0BLCcXD38x8
поёт Юрий Евсеев
музыка Юрия Евсеева

.
Ой, жалілася верба до козаченька,
тай тулилася журба, як ненька,
що забрали вороги погані
у ясир-полон його кохану…

Соколом кричить у полі вітер,
тай пожухли в полі квіти
від плачу нещасних полонянок,
б’є крилами воля наостанок…

В кайданах ведуть у Дикім Полі
бусурмани християн в неволю,
розлучивши долі доньки й мати,
християнські душі продавати…

Ой молився в полі козаченько:
Україна, Матір Божа-ненько!
Дай же сили від Дніпра-Славути
розірвати полонянські пути!

Дай мені ти, Господи, наснагу -
знову я зберу свою ватагу,
налечу на клятих бусурманів
В Дикім Полі з неба соколами…

Розрубаю з горем долі злуку,
кров’ю напою свою шаблюку,
вкриються кровавою росою
ковилі з зеленною травою…

Наскочивши в табір рано-вранці,
козаки спасли з полону бранців…
Глянувши коханій ніжно в очі -
уклонився земно козаченько ночі…

Ой, журилась в небі Божа матір -
бусурман розбивши в полі раті,
на кургані під небесні шати
козака поклала куля спати…

Ой, жалілася верба до козаченька,
тай тулилася журба, як ненька,
плакала над козаком кохана,
тай журився в полі сивий ранок…

Відтоді горить завше калина,
про кохання ніжна пісня лине,
і клекоче на небі орлами
Україна славними синами…
.