Отделение связи, над которым проползает оттепель,
утренние универмаги, по которым проходят
разносчики пиццы -
как легко ты держишь вещи, нужные каждый день -
трубку с гашишем
чашку чая,
зимнюю вымазанную медом посуду,
как уклоняешься от переписки и сквозняков;
с видом на город, что смолк,
с уличной вялой торговлей,
редкие продавцы жареных каштанов
уставились в небо,
сыпется снег, но такой растерянный -
тающий там еще - до первых
птичьих стай едва долетев
поэтому птицы резвятся -
столько снега над головой у них
и так пусто под крыльями,
что хочется долго лететь под мостами,
держа в клювах запах жареных каштанов;
каждый что-то найдет для себя, пусть только поищет,
строительный песок и алмазы
ангелы сыпят тебе под ноги,
беспомощное солнце зимы -
все, что может оно - это двигаться,
с Востока на Запад, любимая,
с Востока на Запад.
С украинского
Сергей Жадан Отделение связи
© Copyright: Андрей Пустогаров, 2006
Свидетельство о публикации №106041700906
Свидетельство о публикации №106041700906
Рецензии
Не стал смотреть вашу страницу, поэтому, наверное, что-то мог упустить.
Но картина сложилась такая: Андрей Пустогаров переводит с украинского стихи некоего человека по имени Сергей Жадан.
Интересно, как это звучит на украинском (стихи, конечно же, а не имя автора)? - Правда интересно.
Мне не нравится - образы какие-то нескладные. Как-будто кто-то нес сдавать в мукулатуру мешок гламурных журналов, а он возьми да и порвись по дороге. Тут мешок и бросили: журналы выехали из него, ветер страницы размотал, открыл - какой где. Такой вот натюрморт.
Николай Выморков 17.04.2006 11:23 • Заявить о нарушении
Но картина сложилась такая: Андрей Пустогаров переводит с украинского стихи некоего человека по имени Сергей Жадан.
Интересно, как это звучит на украинском (стихи, конечно же, а не имя автора)? - Правда интересно.
Мне не нравится - образы какие-то нескладные. Как-будто кто-то нес сдавать в мукулатуру мешок гламурных журналов, а он возьми да и порвись по дороге. Тут мешок и бросили: журналы выехали из него, ветер страницы размотал, открыл - какой где. Такой вот натюрморт.
Николай Выморков 17.04.2006 11:23 • Заявить о нарушении
Специально для Вас:
Поштове відділення
Поштове відділення, над яким проповзає відлига,
і ранкові універмаги, якими ходять носії піци -
як ти легко тримаєш речі, потрібні тобі щодня,
люльку з гашишем
і горня з чаєм,
обмащений медом зимовий посуд,
як ти уникаєш протягів і листування;
з видом на місто, яке зовсім затихло,
вулична торгівля не надто жвава о цій порі,
два-три торговця смаженими каштанами
дивляться в небо,
і сиплеться сніг, але такий розгублений,
що тане ще там - щойно долетівши до
перших пташиних зграй;
так що птахи бавляться собі -
над головами в них так багато снігу
а вже під крилами так порожньо,
що хочеться довго летіти під низькими мостами,
тримаючи в дзьобі запах смажених каштанів;
кожен щось може знайти собі, аби лише добре шукав,
янголи сиплять тобі під ноги ремонтний пісок і діаманти,
безпорадне сонце посеред зими,
все що воно може, це просто рухатись -
зі Сходу на Захід, кохана,
зі Сходу на Захід
Андрей Пустогаров 17.04.2006 18:02 Заявить о нарушении
Поштове відділення
Поштове відділення, над яким проповзає відлига,
і ранкові універмаги, якими ходять носії піци -
як ти легко тримаєш речі, потрібні тобі щодня,
люльку з гашишем
і горня з чаєм,
обмащений медом зимовий посуд,
як ти уникаєш протягів і листування;
з видом на місто, яке зовсім затихло,
вулична торгівля не надто жвава о цій порі,
два-три торговця смаженими каштанами
дивляться в небо,
і сиплеться сніг, але такий розгублений,
що тане ще там - щойно долетівши до
перших пташиних зграй;
так що птахи бавляться собі -
над головами в них так багато снігу
а вже під крилами так порожньо,
що хочеться довго летіти під низькими мостами,
тримаючи в дзьобі запах смажених каштанів;
кожен щось може знайти собі, аби лише добре шукав,
янголи сиплять тобі під ноги ремонтний пісок і діаманти,
безпорадне сонце посеред зими,
все що воно може, це просто рухатись -
зі Сходу на Захід, кохана,
зі Сходу на Захід
Андрей Пустогаров 17.04.2006 18:02 Заявить о нарушении