Остання Трегубова Колискова

Місяць в хату заглядає
У сріблій свитині,
Мати очі закриває
Єдиній дитині.

Все з собою забирають
Ті палкії очі,
Місяць люлю колисає,
А мати урочить.

- Ой, мій сину молоденький,
Не ходи до лісу,
Не шукай собі пригоди
На вражу утіху.

Ой, мій сину молоденький,
Не ходи у гори,
Бо у тім лихім камінні
Знайдеш собі горе.

Не ходи, мій молоденький,
У зелені луки,
Заблукаєш в драговинні –
Згаснеш від розпуки.

Не ходи, мій молоденький,
Не ходи у мрії,
Не вкрадай в своєї мами
Живої надії…

Колисає Місяць люльку,
В очі заглядає.
Проводжає мати сина,
Бо більш не втримає.

Ой, заснув, заснув синочок
На довгую зиму,
Приспав-таки Місяченько
Бідну дитину.

ЧОВЕН, ЧОВЕН В ТЕМНИХ ВОДАХ
З ЖИТТЯ ВІДПЛИВАЄ,
А ЧОВНЯР ЛЕЖИТЬ ГОРІЛИЦЬ –
ВЕСЛА ШУКАЄ…


Рецензии
Вы даже не представляете, как глубоко видете. Это стихотворение вне времени. В нем вчера, сегодня, завтра. В нем начало - конец - начало. В нем мать-сестра- брат -отец. Вечный круг жизни

Н2О

Иннокентий Флик   18.04.2006 12:40     Заявить о нарушении
...Но он старался...
В Доме кино - ретроспектива фильмов Ильенко.
18 апреля смотрели "Кринию для спраглих" - его совершенно гениальный первый фильм - и "Лебединое озеро - Зона". 6 мая - "Мазепа". Ильенко там долго рассказывал про то, про се.

Бодрости Вам -

David Alonsky   20.04.2006 06:29   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.