вже не...
Вже не чекаю,
вже назустріч не спішу,
весняним квітом стежку
не встеляю.
Усі слова,
що були думані тобі
по вітру вію,з кручі,
наче камені, жбурляю.
Вже серце не іскриться,
вже теплом душа не повниться,
сумних очей твоїх
вже більше не шукаю.
Вже всеодно
чи сонцем, чи дощем
до тебе ранок на поріг -
вже не кохаю.
Свидетельство о публикации №106041402061