На долю нашей Украины!
Давайте пити нам вина,
чи так горілки, все єдино,
на цім столі стоять єства,
а на душі у нас свята.
Давайте пити ми за всіх,
що нас покинули колись,
а зараз зустріч у друзів
і кожен скаже що хотів.
Мої рідненьки, благаю встати
і правду матінку казати,
хай щастя в кожен дім зайде,
і вже нікуди не піде.
А вам бажаю щоб роки,
були великими стежки,
я друзі вас завжди люблю,
як долю пісню цю кладу.
Я вам бажаю міцно жити,
кохатись з ранку, та любити,
кого образив тут чи там,
за вас життя і все віддам.
Давайте пити нам вина
чи там горілки, все єдино,
тому що друзі це сім’я
на долю нашій України.
В літку 2006 року.
© Copyright: Владимир Безклубый, 2006
Свидетельство о публикации №106041200065
Свидетельство о публикации №106041200065
Рецензии