Осінь знов привела до нас літо барвисте,
Про любов промовляє на спогад вірші,
Павутиння літа, як розкрите намисто,
Та спадають з дерев кольорові дощі.
Кольорові дощі заблукали у місті
І вкривають асфальт у свої килими,
Кольорові дощі – це закохане листя,
Що кружляє до ніг, як любов у пітьмі.
Парасольок нема, бо вони не потрібні,
Нас цей дощ обійма – це чарівна омана,
Шелестить жартома, вальс танцює, як в Відні,
І розкидає скрізь насолоду духмяну.
Ти зажди, почекай пізнє літо барвисте,
Насолоду продовж – я складаю вірші,
Я читаю тебе, як розкрите намисто,
Лише свідком мені кольорові дощі.
Листопад 2002
Кольоров дощ
© Copyright: Юрий Курапов, 2006
Свидетельство о публикации №106041202629
Свидетельство о публикации №106041202629
Рецензии