вольниця сниця конями мчиця...
Тут моє містечко, тут моє кохання,
Серденько жалує, полюбляє зрання,
Місто Запоріжжя, доля та пороги,
Місто де козацька вольниця жива.
Це все Батьківщина - країна що мила,
Дніпро наш священний, та віра, надія, любов
І вольниця сниця і конями мчиця,
Життя та кохання вертається знов.
Козаченько, запоріжці, вас і не любити,
Доля ваша, слава наша, іншу загубити,
Щиро треба захищати мати Україну,
Щиро треба полюбляти нашу Батьківщину.
Живи Батьківщина та місто що миле,
І край наш козацький, та віра, надія, любов,
Хай вольниця сниця і конями мчиця,
За пороги фортуна, твоя і моя.
Люба моя люба, дівчинка рідненька,
Воля, моя доля, мати вже старенька,
Я тебе кохаю, серденько ще б”ється,
А на край дорозі цвіт барвінок в”ється.
Це все Батьківщина - країна що мила,
Дніпро наш священний, то віра, надія, любов,
І вольниця сниця і конями мчиця,
Життя та кохання вертається знов.
В літку 2005 року
Свидетельство о публикации №106041200024
Среди споров, забот и снов
Горький запах степной полыни,
Сладкий запах лесных медов.
И уже никуда не деться,
Все бросай - и иди, иди,
Снова звонкое сердце детства
Вьется жаворонком в груди.
О земных чудесах мечтая,
Вновь уводит оно туда,
Где в озерах лежит живая
Серебрящаяся вода.
Где русалок не старят годы,
Где в купавах ночная тишь,
Где по пояс – в живую воду! –
Подлечиться вошел камыш.
Эх, чего ж я стою у края!
Надо б - в воду, как камыши.
Пусть излечит вода живая
Все болезни моей души.
Сбросить годы, вернуться в детство!
Стать счастливой назло судьбе!…
Раскрывается, словно сердце,
Утру лилия на воде.
Синий ветер, и травы сини….
Уношу с собой, как из снов,
Сладкий запах степной полыни,
Горький привкус лесных медов.
Любовь к Родине, матери земле, Отчизне - это неистребимо! И тема - неисчерпаема... Спасибо вам за такой огромный заряд любви!
Нина Набиева 07.01.2007 17:29 Заявить о нарушении
Владимир Безклубый 05.02.2007 01:49 Заявить о нарушении