Не заню, повіриш, чи ні,
Але я бачив смерть очима.
І палала вона у вогні
Коли пропливала мимо.
Я не впевнений чи доживу
До наступного дня народження,
Бо мені, не країні, потрібне
Національне самовідродження
І нехай мене степ памятає,
Як загину в нерівнім бою,
І на память мелодія тане
У віршах та вишневім саду....
4 березня 2006
Незаню, повриш, чин
© Copyright: Андрей Лебедев, 2006
Свидетельство о публикации №106040701659
Свидетельство о публикации №106040701659
Рецензии
