Фіалілея – квітка раю
Пустила аромат п’янкий,
Наповню келих ним до краю,
З тобою вип’ю залюбки.
Світло-рожеві пелюстки
Торкнуться вуст моїх м’яких.
Від вуст залишаться шматки,
Як від думок моїх важких.
Шипи пізнають мою шкіру,
Оцінять крові дивний смак.
Той аромат п’янкий і зрілий,
Не дасть зіницям ширший знак.
Фіалілея – квітка раю,
Той не існуючий бутон.
Його не було і немає.
То був наснився дивний сон
Ф ал лея
© Copyright: Майк Вазовски, 2006
Свидетельство о публикации №106031802406
Свидетельство о публикации №106031802406
Рецензии