Засію поле я
не зерном - слізьми.
Заорю поле я
не землею - тілом.
І будуть сідати на поле
не шпаки та круки - люди.
І будуть поїдати
не гадів земних - кров мою.
Стогнати будете не ви,
а ті, хто проронив
зернину вічності
у поле людської
байдужості та ненависті.
Про вiчне та зернину
© Copyright: Асраи Деониский, 2006
Свидетельство о публикации №106031600068
Свидетельство о публикации №106031600068
Рецензии