Стомилася тебе чикати
А я сама… й не хочу спати…
Набридло жити мов за склом,
Від неба вірності чекати.
Тускніє погляд… я не сон,
Я просто стомлена в надії,
Вийти б до неба (на балкон)
Та там схолону – вітри – вії.
Темніє світло – блікне фон,
Уже не вийду погуляти,
І це не сон, я мов за склом
Стомилася тебе чикати.
Свидетельство о публикации №106031502488
Щиро бажаю продовжувати писати такі гарні,сповнені почуттів вірші.
Антоний Перковский 21.03.2006 15:05 Заявить о нарушении