Стомилася тебе чикати

Чорніє небо за вікном,
А я сама… й не хочу спати…
Набридло жити мов за склом,
Від неба вірності чекати.

Тускніє погляд… я не сон,
Я просто стомлена в надії,
Вийти б до неба (на балкон)
Та там схолону – вітри – вії.

Темніє світло – блікне фон,
Уже не вийду погуляти,
І це не сон, я мов за склом
Стомилася тебе чикати.


Рецензии
Хорошо.(Не могу объяснить почему, но написала так,как нужно было написать) Мне понравилось...

Щиро бажаю продовжувати писати такі гарні,сповнені почуттів вірші.

Антоний Перковский   21.03.2006 15:05     Заявить о нарушении
Спасибо!

Ольга Бондарь   17.04.2006 22:12   Заявить о нарушении