Смарагдові надії,
як нездійсненні мрії.
І вітер хмари сліз
з минулого приніс -
геть змокли темні вії.
Вдихаю некохання,
а в серці небажання.
І хочеться втекти
туди, де є не ти,
відчути нестраждання.
Думки такі прозорі.
Втомились в небі зорі:
вони такі, як я;
вони також хотять
згубитися у морі.
Здається, що немає
степам кінця і краю,
бо марні спроби тут
мільйонами цвітуть,
насіння розпиляють.
Лиш в небі жить спокійно -
воно таке постійне,
хоч різне кожну мить;
хоч іноді гримить,
та все ж мене не кине.
Й смарагдові надії
воно змішать зуміє
у променях чудес.
З поясненням чи без,
та небо зрозуміє.
За довгий час уперше,
можливо, стане легше,
хоч на єдину мить,
поки зоря летить,
поки я плачу...
Небо в менi
© Copyright: Александра Новицкая, 2006
Свидетельство о публикации №106031202453
Свидетельство о публикации №106031202453
Рецензии
Я был бы Вам очень признателен,если бы связались со мной.
Мой адрес farsaf@mail/ru/
C уважением.
Григорий
Тер-Азарян Григорий 29.04.2006 16:02 • Заявить о нарушении
Мой адрес farsaf@mail/ru/
C уважением.
Григорий
Тер-Азарян Григорий 29.04.2006 16:02 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.