Барак душі моєї – доля.
І запитання все чому?
Чого боюсь і в чому горя
Я не знайшла, але знайду…
Проблеми я не відчуваю,
Але чи справді вона є?
Думками я себе лякаю,
Та страх не вічний – він мене.
Байдужість це, чи бар’єр волі?
Не стримність слів твоїх – стріла,
Мабуть ми справді незнайомі,
Були б знайомі – тала б я…
Ти, мов той брат, сказав суворо –
«Тепер вирішувать тобі,
Ти справді хочеш тої спроби»
А я не знала – так… чи ні…
А я не знала так чи нi
© Copyright: Ольга Бондарь, 2006
Свидетельство о публикации №106031201109
Свидетельство о публикации №106031201109
Рецензии