Колись, завжди, обов язково
Твої слова закуті в морок
І перемог тремтячий порох
Розвіє вітер протиріч.
Чому очей твоїх примара
На серці залишає слід,
Останній птаха переліт,
Далекий вогник, біла хмара...
І як знайти потрібне слово,
Той ключ що відмикає світ...
Дзвінок у двері, мій привіт,
Колись, завжди, обов’язково...
Свидетельство о публикации №106021401506