Колись, завжди, обов язково

Ти знову вдягнена у ніч,
Твої слова закуті в морок
І перемог тремтячий порох
Розвіє вітер протиріч.

Чому очей твоїх примара
На серці залишає слід,
Останній птаха переліт,
Далекий вогник, біла хмара...

І як знайти потрібне слово,
Той ключ що відмикає світ...
Дзвінок у двері, мій привіт,
Колись, завжди, обов’язково...


Рецензии