* * *
Раптом згадала:
я ж вмію співати.
Змалечку ненька
навчила.
Квіти пололи
удвох біля хати,
співала вона
й говорила,
-Співай, моя доню,
співай, не соромся
і в людях,
й одна при дорозі,
щоб серце раділо,
щоб стало тепліше
самій і отій небозі,
що сонця не бачить,
що серцем зчерствіла,
сльозами дорогу росить.
Співай, моя доню,
співай, не скупися,
навіть, якщо й не просять.
Сьогодні згадала:
я ж вмію співати.
Чого ж я
так довго мовчала?
Чи серцем замерзла,
чи ж пісню забула,
якої ненька навчала.
Раптом згадала
© Copyright: Валентина Силава, 2006
Свидетельство о публикации №106020202384
Свидетельство о публикации №106020202384
Рецензии
Принимайте работу, пани Лиза:
http://www.stihi.ru/2007/01/07-2243
:))))))))))))))))))))))))))))
Марья Иванова 07.01.2007 20:42 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2007/01/07-2243
:))))))))))))))))))))))))))))
Марья Иванова 07.01.2007 20:42 • Заявить о нарушении
Тася, у Тебя интуиция на высшем уровне- у мамы сегодня День рождения. Спасибо Тебе.:))
Валентина Силава 07.01.2007 21:40 Заявить о нарушении
Валентина Силава 07.01.2007 21:40 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.