Чуєш!? За рікою тиша,
А ще вчора там рвались гранати.
Слухай, придивляйся пильніше,
Від них тебе колись врятували.
Під бурим небом, заревами вкритим,
Дахами, що лежали на підлозі,
Очей не смівши і на мить закрити
Вони ішли по бомбленій дорозі.
Маленькі діти, вроджені для сміху,
А заливались істеричним криком.
Ішли загублені війні на втіху,
Туди, де їх уже ніхто не кликав.
Народжені із долями сліпими,
Щоб потім загубитись в вихрах диму,
На згарищах дитинство схоронили,
І юність, що відразу посивіла...
Слухай
© Copyright: Сюзанна Пономаренко, 2006
Свидетельство о публикации №106012701614
Свидетельство о публикации №106012701614
Рецензии