Таемниця

Є в світі така таємниця,
Що серце стривожила знов,
Білокрила, чарівна, як птиця,
Вона ніжно зветься Любов

До неї звертаються зорі,
Яскравіше місяць блищить,
Вона, мов ріка на просторі,
Долиною стрімко біжить

Вона, як травневий світанок,
Троянда в саду запашна,
Вона, мов чудовий цей ранок,
Весела буває й сумна

Дощу вона, ніби краплина,
Що мов кришталева бринить,
Вона в цілім світі єдина,
Неповторна, палаюча мить

Щастя, надії хвилина,
А може казковий і рік,
Вона ніби справжня перлина,
Серця поєднає навік

Зникають і біль і тривога,
Міцними стають почуття,
Вона нам дається від бога,
Щоб стало прекрасним життя

Минають роки за роками,
І лише, як вічна весна,
Вона залишається з нами,
Любов та єдина, одна.


Рецензии
Дуже щирий, красивий та навіть трохи казковий вірш... Картина почуттів... Ви, мабуть, і малюванням захоплюєтесь?..

Маша Александрова   28.01.2006 01:07     Заявить о нарушении
Мені приємно, що вірш сподобався і викликав такі почуття. А відносно малювання ви праві, мені це дуже подобається... і фотографування теж... З повагою.

Елена Эрато   28.01.2006 15:40   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.