Тануть руки, тануть плечі,
Тане вітер на спідниці,
Тануть зорі, тихне вечір,
І в волоссі блискавиці.
Кров на пальцях застигає,
І чомусь не чутно болю...
Обрис маревом спливає,
Тінь огортує собою...
Білий сніг. Під снігом – кості
І забуті кимось жарти.
Ми у неї – часті гості.
Ми ламаємо стандарти.
Не самотність то блукає
І не Смерть її величність.
Нас давно уже немає,
Нас поглине темна вічність.
Між цеглин і ґрат чавунних
Ходить змучене кохання,
Топче сніг, кістки й калюжі
І вмирає на світанні...
13.01.2006
Новорiчне. П ятниця 13-те
© Copyright: Оксана Сергиенко, 2006
Свидетельство о публикации №106012100359
Свидетельство о публикации №106012100359
Рецензии