Сьогодні навкруги пустелі білі
І не знайти вчорашніх нам доріг.
У нас сьогодні знову заметілі –
Ранкові зорі падають у сніг.
Дерева, що колись були зелені,
Тепер самотні і, мов мертві, сплять.
І лиш ялиці, ніби наречені,
В лісах, узявшись за руки стоять.
Будинки, люди – все із сніжних кульок.
Сніжинка тане від тепла руки.
Весна заплаче краплями з бурульок,
І зійде лід з замерзлої ріки.
А може за вікном примара лише,
І все це – дивна вигадака зими?
А може то лиш цвіт самотніх вишень,
Що вмер холодним – не діждав весни...
Зимове
© Copyright: Стеклянная, 2006
Свидетельство о публикации №106012102367
Свидетельство о публикации №106012102367
Рецензии