Напівсонце на сірому небі.
І якесь напівліто. Дощі.
Половини склеїти треба,
Бо щось сумно напівдуші.
Напівлюди з напівпарасольками
Кроки міряють у журбі.
Напівдіти напівдолоньками
Затуляють очі собі.
Цей "напів-" до безглуздя вічний.
Він, напевне, нам рідним став,
Ще коли Джоконді Да Вінчі
Напівусмішку дарував.
Напівщастя. Напівкохання.
Напівдоля. Нема вороття.
В грудях болісний щем.І чекання:
Коли ж зміниться півжиття?
Напівнебо напівпрозоре.
Прийде час, і заради мети
Полечу я назустріч зорям.
В напіввічність, в напівсвіти...
Сумна ода половин
© Copyright: Стеклянная, 2006
Свидетельство о публикации №106012102358
Свидетельство о публикации №106012102358
Рецензии