Колискова зарисовка

Все, що було – все минеться,
а що буде – невідомо...
Хай-но мить зігріє серце --
біля тебе всюди вдома...

Прикрашаєш до нестями
у браслети та намисто
з поцілунків. Я одягну:
спершу ніжність, потім – пристрасть…

Ніч додасть у подих втоми.
Та її чомусь замало…
Заспівай-но колискову...
я вже так давно не спАла...

Буде місячне проміння
Грати партію гітари
Тихо-тихо. Й мерехтіння
Тої музики розпалить
Дивні зорі. Наче квіти
Розцвітуть вони на небі,
Що було зимою вкрите,
Як не бУло поруч тебе…

Ти приспи мене, коханий,
як дитину... Й до світання
грій в долонях, хай розтане
лід минулого останній…


Рецензии
Авджеш, то гарний вірш!
і дуже

пробачте, але дуже хочу запросити Вас прийняти участь в маленькому-маленькому конкурсі-експерименті, який досліджує хвильові процеси

«В долине волн»
http://stihi.ru/2006/02/15-137

Але! З чимось новим, написаним спеціально для нього

Дуже дякую!

З повагою,

Дмитрий Би   15.02.2006 19:15     Заявить о нарушении
дякую дуже.
нажаль з конкурсами в мене поки що не дуже виходить, бо замало часу серед роботи на власну творчість залишається.
але дуже приємно, що запросили....
спробую хоча б почитати авторів, що взяли участь :)
ще раз дякую :)
з теплом,

Фрейя   12.03.2006 02:59   Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.