Цей поiзд сполученням через краiну
Для мене - сполученням через життя.
Я знов повертаюся на батьківщину,
Відкинув вчорашнього бруд і сміття.
За вікнами чорним темніють полину
Безбарвні скелети, пронизавши сніг...
Хвилини за відстанню тануть невпинно,
Минають повз плетиво сел і доріг.
Коли я далеко, то мов неживая,
І в кров кілометри рвуть душу мені,
По мові шукаю людей з свого краю
І біле йван-зілля я бачу ві сні.
У будні обридлі, крізь сльози пекучі,
Що знову я дома, ввижалось мені -
Де хвилі дніпрові, й шевченківські кручі...
Й хати там біліли мені у пітьмі.
2000 р.
Свидетельство о публикации №106011701182
И что-то в душе совершенно особым отзывается от этих стихов.
Жаль, не знаю украинский настолько хорошо, чтобы говорить на нём, а понимать- понимаю...
певучий язык, певучая душа...
Маргарита М 16.03.2006 01:34 Заявить о нарушении
Один человек говорил мне: "Совпадений не бывает", но так и хочется удивиться такому вот "совпадению".
Спасибо. :))
Ведьмовочка 16.03.2006 10:54 Заявить о нарушении
А вообще - 17 лет в Черкассах прожила.
Ведьмовочка 16.03.2006 14:06 Заявить о нарушении