Багатоповерхівка
із сірого бетону
Сміється над травою,
що жовкне назавжди.
Розірвано всі межі
і стерто всі кордони.
Ми летимо так швидко!
Й не знаємо куди...
А по дорозі з пилом
і кров'ю розмішались
Загублені надії
й полив'яні хрести.
Ти клав їх до кишені,
вони там залишались
Допоки проміняв їх
на дрібку самоти.
Тепер я йду додому,
підкидую жетона
І поглядом блукаю –
лиш смітників лани!
Багатоповерхівка
із сірого бетону,
В якій живуть примари
і вигорають сни.
Багатоповерхiвка
© Copyright: Оксана Сергиенко, 2006
Свидетельство о публикации №106011501643
Свидетельство о публикации №106011501643
Рецензии