Спадає жовтий лист з беріз,
І шурхотить він під ногами,
І скрізь сліди осінніх сліз,
То ходить осінь поміж нами
Вже прохолодний вітерець
Її волоссям ніжно грає,
І літній пісні вже кінець,
Що ранок тихо нам співає
На крилах осені приніс
Він сірий смуток і печалі,
Позолотив і парк і ліс,
Мов розповів, що буде далі
І в кожну мить і в цю хвилину
Осінній вже звучить мотив,
Туман укрив усю долину,
І не знайти потрібних слів
Нехай вже осені ознаки
Нагадують про себе знов,
А я згадаю літні маки,
І ту, як в юності, любов
Бо душа ще відчуває
Струну, що ніжно так дзвенить,
І любов ту пам'ятає,
Як маків цвіт вона горить
Осіннього дощу краплина
Тремтить сльозою на щоці,
Це спогадів моїх хвилина,
І жовте листя на руці
До нього злегка доторкнуся,
І воно, мов птах, злетить,
Йому крізь сльози посміхнуся,
Бо час вже цей не зупинить.
Осiннiй мотив
© Copyright: Елена Эрато, 2006
Свидетельство о публикации №106011501512
Свидетельство о публикации №106011501512
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.