Я болю втрати не відчула,
Відчути крах не спромоглась.
У світлі мрій усе забула -
Сльозам своїм я не здалась…
Голки болючого пронзання,
Зіниць відкритих - жал стріли,
Гарячі губи, їх торкання…
Іди до іншої - пали.
Жалю проходу не давала,
Від куль на серці є жилет -
Ця бронь залізна все вкрива.
Не ніжить тіло твій фуршет:
В бокал нальєш яду любові,
Змішаєш з болем каяття ,
Червона крапля тої крові
По вінця вкриє все життя.
Терпкий напій змастить уста
І як печать - цілунок жару.
Черства…як завжди, я черства…
Не варто було пити яду.
Я болю втрати б не відчула,
Відчути б крах не спромоглась.
Лиш випивши, що яд - збагнула…
Навіщо ж я тоді здалась?
Я болю втрати не вiдчула...
© Copyright: Ольга Бондарь, 2006
Свидетельство о публикации №106011202678
Свидетельство о публикации №106011202678
Рецензии
Дай напитися хоч яду!
Дай напитися краси!
За оцю безмежну владу
Що бажаєш - те й проси!
Незбагненної любові
Підійму легкий бокал!
Бокал яду або крові...
Більш нічого б не бажав...
Антоний Перковский 20.01.2006 14:15 • Заявить о нарушении
Дай напитися краси!
За оцю безмежну владу
Що бажаєш - те й проси!
Незбагненної любові
Підійму легкий бокал!
Бокал яду або крові...
Більш нічого б не бажав...
Антоний Перковский 20.01.2006 14:15 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.