На прощання
Так написано.
Відчуваю душею вогнище.
Попелію.
Білу шкіру прозорі сльози
Як порізану
Ненароком нестримно зронені
Палять сіллю.
Мов завісами день завішаний,
Мов зашитий.
Мовчки нас розрізає відстанню.
Вийшов час!
Плачу, плачу очима-вишнями –
Хочу змити
З думки, з помислів світ поділений,
Світ без Нас.
Свидетельство о публикации №106011202079
Коли прочитав перший раз – вірш справив велике враження своєю глибиною. Але перший раз також важко було піймати ритм.
Але наступні рази – цей недолік зник і прорізалась прекрасна мелодія, наповнена щирим сильним змістом.
Дякую вам за цей вірш.
Даниэл Скар 13.01.2006 11:34 Заявить о нарушении