Вона як сон,
Що бачу я щоночі –
Печальна, лагідна і добра водночас.
Вона як сонце,
Що зігріє душу,
Щоб враз пропав весь смуток із життя.
Вона як зорі, небо та повітря,
Бо то є вічне благо на Землі?
Вона як море –
Чиста та й привітна,
І цим вона подобається мені.
Вона як квіти,
Що цвітуть улітку,
Бо то є цвіт прекрасної душі.
Вона як вогник –
Ніжна і тендітна…
О боже, як звуть її?
5 грудня 2005
Вона...
© Copyright: Андрей Лебедев, 2006
Свидетельство о публикации №106010801596
Свидетельство о публикации №106010801596
Рецензии
