Голод втамую

«У пристрасті, як і в щасті, усі ми шукаємо постійність.
Але ніщо не вічне під місяцем - ні». ©
__________________________(Остап Бендер. 12 стільців)


 Навколо війна, страшенна розруха,
 І тільки вона щось шепче на вухо:
 Ласкаві вірші, солодкі зітхання –
 Моєї душі таємні бажання.

Приспів:
Все, все, все подаруєш мені!
Весь, весь я розчинюся в тобі!
Всю, всю, всю по шматочку скуштую!
І залишу тебе, тільки голод втамую...


 Холодна стіна, примарливі звуки,
 І серце завмре, опустяться руки.
 Нестримні пісні, важкі катування –
 Мої почуття не мають визнання.
 
Приспів:
Все, все, все подаруєш мені!
Весь, весь я розчинюся в тобі!
Всю, всю, всю по шматочку скуштую!
І залишу тебе, тільки голод втамую...


 Остання весна, болюча розлука,
 І більше тебе ніхто не послуха.
 Прощальні куплети, постійні питання –
 Мене не турбують твої побажання.

Приспів:
Все, все, все подаруєш мені!
Весь, весь я розчинюся в тобі!
Всю, всю, всю по шматочку скуштую!
І залишу тебе, тільки голод втамую...
 
28/07/2004