Весна

Весна, ти чуєш спів пташок,
І розгортаєш крила в небі.
Нема у Всесвіті стежок,
Що не вели б до тебе.
В чужому місті бачиш сни,
Мішаєш фарби всього світу,
Малюєш квіти на стіні
Легким поривом вітру.
Холонуть рідні береги річок,
А я цілую дивні квіти.
Ковтаю твій/не твій гачок:
Не в силах більше відпустити...

19/09/2004


Рецензии
Дуже красиво змальована весна. Фарбів не пожалів автор і вилив свої переживання у цьому вірші.

Светлана Блоха   26.03.2007 17:47     Заявить о нарушении
скажу по секрету.. это стихо было посвещено моей девушке.. т.е. раньше она называла себя "Веснянкой", поэтому под "Весной" подразумевалась именно она.. Но уже немного позже, решил не мудрствовать, а перенести написанное к пейзажному стилю, т.к. непосвященный человек в любом случае будет Весну принимать именно под Весной, не находя в ней человеческих очертаний.. Именно в этом и заключается двойственность написанного произведения.. в "человеческой природе Весны" (:

Аскет Несовершенный   27.03.2007 05:35   Заявить о нарушении