Милий, любий, бажаний...
Скільки в мові ласкавих слів
Та не скажу тобі я „коханий”
В лабіринті похмурих снів
І сьогодні знову побачу
Як тебе обіймає вона
Серед ночі прокинусь і плачу
Ниє серце, стогне душа
Де ти? З ким ти, мій милий?
Як згадаєш про мене – приходь
Застелю тобі зоряний килим
І сплету із хмаринок вінок
Певне, марно надію плекаю,
Що прийдеш, хоч усе ще чекаю.
Милий, любий, бажаний...
© Copyright: Марина Автор, 2005
Свидетельство о публикации №105122500561
Свидетельство о публикации №105122500561
Рецензии