Місяць,ти його чекаєш,
День від ночі відділя.
Зорі, правди ти шукаєш,
Серце кинеш в небуття.
Сонце темряву сховає
І теплом зігріє день,
Тільки смуток не зникає,
Ти блукаєш день у день.
Ти шукаєш правди в долі,
Ти ховаєш в серці біль:
"Де знайти своєї волі?
Як загоїти цей біль?"
Розлучили вас дороги,
Вітри в полі не зійшлись.
Завели в пустелю ноги-
Ваші долі розійшлись.
Не чекай, його не буде,
Тільки губиш ти себе.
Лиш знайдеш його на небі,
Не картай себе за це.
Місяць вийшов проміж зорі,
День від ночі відділя...
Та від горя сльози гіркі
Серце кинуть в небуття...
Доля...
© Copyright: Юлия Саулина, 2005
Свидетельство о публикации №105122400237
Свидетельство о публикации №105122400237
Рецензии
Сумний вірш.
Але, здається, українською у Вас теж краще виходить:)
Мирка 11.01.2006 12:04 • Заявить о нарушении
Але, здається, українською у Вас теж краще виходить:)
Мирка 11.01.2006 12:04 • Заявить о нарушении