Невиплакан! сльози
Сумних і одиноких розгублених очей,
Ти бачиш свою долю в жовтіючих листочках,
Присівши на валізу своїх старих речей.
Ні дому, ні роботи, ні сонця, ні надії,
Тебе уже не гріють палкі чужі слова,
І руки теж не гріють, і дотики не діють,
Бо Він помер для тебе. А отже – ти вдова.
Обручка тисне палець, знімаєш і кидаєш,
А вітер нахабніє і бризки з хмар несе,
Жбурляє у обличчя, а ти не помічаєш,
І дивишся з печаллю на дерево косе.
Пожовклі і опалі лежать собі в пилюці,
Без дому, без роботи, без права на любов,
Близькі тобі по серцю, близькі тоді по муці
Листочки...Згусток болю до горла підійшов.
Підводишся поволі, береш свою валізу,
І очі витираєш кошлатим рукавом.
Листочки опадають із дерева до низу,
А Він помер для тебе. Вам тісно було двом.
Свидетельство о публикации №105120900217
Например, в последней строфе не понял двух слов:"кошлатым" и "валiзу".
Я думаю, у Вас в заголовке описка."Невиплаканi"- в конце у Вас стоит восклицательный знак и это, думаю, описка.
С уважением.Зельвин
Зельвин Горн 23.02.2006 21:21 Заявить о нарушении
Валіза - чемодан.
А "!" - так специально. Когда ставить "и" с точкой, на странице в названии знак отсутствует. А восклицательный - то, что больше всего напоминает укр. "і".
Спасибо за подсказку в любом случае.
Лидия Дзюпина 26.02.2006 15:53 Заявить о нарушении