Тебе зустрів у кольорових снах,
Серед каміння, з квітами в руках.
Крізь долі йшов я різними шляхами,
Щоб скоротити відстані між нами.
Тебе зустрів на перехресті часу,
Серед усіх відчув тебе одразу.
Я так хотів в обіймах твоїх бути,
Як же я міг про тебе позабути.
Та не вже я сам лишився на землі,
Дотик рук твоїх відчую я у сні.
Різні долі в нас, у кожного своя,
Але пам’ятай, що люблю тебе я.
Ті наші дні були для нас щасливі,
Ці почуття були неначе хвилі.
Я так хотів щоб ти зі мною була,
Ні, я не вірю, що ти все забула.
Та невже сама лишилася і ти,
Дотик рук моїх відчуєш ти у сні.
Різні долі в нас, у кожного своя,
Та невже тепер байдужий тобі я.
/26.11.2005/
Невже
© Copyright: Станислав Швец, 2005
Свидетельство о публикации №105120100628
Свидетельство о публикации №105120100628
Рецензии