Як ішла матуся здому,
До дітей вона: «Нікому
Дверей в дім не відчиняйте!
Бавтеся, мене чекайте.»
Так благала діток мати.
Та ото б їм пригадати!
Ні! Почули діти спів,
Ще й добір знайомих слів:
«Діти любі, я прийшла,
Капустину принесла
Та солодкую морквину.
Відчиніть мені хатину!»
Стали всі вони радіти,
Й відчинили двері діти.
Так поплутав діток спів.
Вовк вірвався та всіх з’їв.
Так, та казочка — страшна.
Та навіщо вам дана?
Ви цю казку пам’ятайте!
Як — самі, не відчиняйте!
Чому навчаe казка?
© Copyright: Валентина Черняева, 2005
Свидетельство о публикации №105113000418
Свидетельство о публикации №105113000418
Рецензии