По стежині та до хати
Йшов старий гусак дзьобатий.
Йшов та мовив: «Го’-го! Го’-го!
Я не втямаю нічого:
Що мені тепер робити,
Де поділись мої діти?» —
Всіх питає навмання,
Навіть жовте каченя.
З усмішкою каченя
Гусакові промовля:
«Чи забув, гусак старий,
Як колись сам був малий,
Як від тата утікав,
У ставку собі пірнав?
Пам’ятаєш, де ставок?
Там шукай своїх діток!»
Старий гусак
© Copyright: Валентина Черняева, 2005
Свидетельство о публикации №105113000411
Свидетельство о публикации №105113000411
Рецензии