Мов струмом жалю, серце краю,
Рани болять від гострих лез
Моєї пристрасті, я знаю -
Пече від солоності слез.
Я обпоїла тебе трунком
Солодких вуст, п'янких очей,
Мене вважав долі дарунком
Та мріяв про тепло ночей.
Сполохала я твої мрії...
І вже синицею в руці
Я іншого. Тепер надії
Йому дарую у житті.
"Пробач."- ще раз я прошепочу
І тихим вітром віддалюсь.
Я не приходитиму в сни щоночі
І більше я не повернусь.
Мов струмом жалю
© Copyright: Оксана Радужная, 2005
Свидетельство о публикации №105113000127
Свидетельство о публикации №105113000127
Рецензии