Цвiла весна, цвiла радiла...

Цвіла весна, цвіла – раділа
І сонце гралося з дощем.
То був ще день – тебе зустріла,
І день як мить тоді завмер.

Блукали пахощі духм'яні
У міжповітрянім теплі.
На землю промені лягали –
Не було рівних цій красі.

Вже й літо ясне наступило,
А ми з тобою все удвох.
Це те кохання, що чекала,
Що чула я від багатьох.

Палило сонце й я згорала,
Від почуттів – любов моя!
Зоря вечірня нас ласкала,
Ти ж зігрівав моє життя.

Холодна осінь заходилась,
Кружляло листя до землі.
Та моя доля все світилась
І ми пливли в однім човні.
 
Зледенні вітри землю вкрили,
Сніги засипали наш шлях –
Кохання з снігу вже ліпили,
Любов палка в наших очах.

Здавалось, більше вже нічого
Не розіб'є це почуття,
Тебе кохала я одного,
Й вже в вікна дихала весна.

Та марно було сподіватись,
Весна здурманила тебе –
Й від неї було не сховатись,
Й я зрозуміла – відбере….
 
……………………………

Яскрава весно, ясне літо,
Холодна осінь із дощем,
Те сонце, що було нам світлом
Всьму ж зіграло і кінцем.

Заклякло серце, заховалось,
Втекло те любе почуття
І те, що з снігу в нас зліпилось –
Розтало як прийшла весна.

Весна раділа і співала,
Цвіла чарівна ця пора,
А я…одна тепер стояла –
Ти іншій щастя принесла.

Блукали пахощі духм'яні,
Сльоза ж стікала як роса.
Кохання квіти всі розтали –
Весна й забрала, що дала.