Таке собі диво: здається, що сердце любить...
І наче не кличу – застигло та все загуло.
Та щось у мені невимовнеє ніби крутить
Самеє по собі, не вірить, що й я забула...
Таке собі диво: щось каже й не відпускає,
Ніяк не замовкне, стукоче, не захолоне...
І наче його із середини щось тримає,
Згубитися тягне у рідних йому долонях...
Та ні... не моїх... Чи не диво, що ця істота
живе у мені та без мого на те веління
за кимось далеким так тугою вірно сходить,
забувши про розум. Й веселого дня проміння
не бачить, не чує… чого йому нині мало:
для когось у ньому весь світ та усе важливе…
та марить, дурненьке, лиш тим, що саме кохало,
і досі гуркоче – кохає іще, можливо…
10.11.05
Таке собi диво...
© Copyright: Фрейя, 2005
Свидетельство о публикации №105112600324
Свидетельство о публикации №105112600324
Рецензии
Щось не добре. В горлi защемило.
Ось, вже на очах роса появилася.
Як на краще хотiлося, сподiвалася,
А на дiлi – не дуже добре выйшло.
Життя прожити, не поле перейти. Не я придумав. Так i вiршi – сьогоднi ти весела, а завтра...
Краще, що б було, як сьогоднi. З теплом. Пророк.
Аркадий Ильчук 16.02.2006 09:43 • Заявить о нарушении
Ось, вже на очах роса появилася.
Як на краще хотiлося, сподiвалася,
А на дiлi – не дуже добре выйшло.
Життя прожити, не поле перейти. Не я придумав. Так i вiршi – сьогоднi ти весела, а завтра...
Краще, що б було, як сьогоднi. З теплом. Пророк.
Аркадий Ильчук 16.02.2006 09:43 • Заявить о нарушении
не дуже добре... так...але так вже вийшло...
йду свом полем як можу.
просто іноді не можу йти...
але це мабуть просто втома.
минеться...
дякую, Пророче
Фрейя 12.03.2006 03:42 Заявить о нарушении
йду свом полем як можу.
просто іноді не можу йти...
але це мабуть просто втома.
минеться...
дякую, Пророче
Фрейя 12.03.2006 03:42 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.