01.11.2005 г.
Знов просинається день.
Спалах небесного світла
В прірві несправжніх людей
Пестить оголене тіло.
І усе як завжди
В колі буденної драми:
Друзі, колеги, батьки.
Тихі розмови в кав’ярні.
Раптом візьмуться слова
Тихо заграє сопілка.
Затремтить на вії сльоза
Я десь бачив цю жінку.
Знов просинаеться день
© Copyright: Avvin Skorceni, 2005
Свидетельство о публикации №105112101098
Свидетельство о публикации №105112101098
Рецензии