Під тихий спів церковних хорів
Дзвонар у вранішню вдаря,
По кам»яній доріжці саду
До храму дибає маля.
Дівча, п»ятнадцятка від роду,
В очах же – смуток тисяч літ.
І сліз вже пролила доволі,
Щоб обірвать життя політ.
Але – усмішка на обличчі,
Хоч босі ноги – по стерні.
ЇЇ це вибір, а чи долі –
Послушниця в монастирі?..
П д тихий сп в церковних хор в
© Copyright: Алина Шанина, 2005
Свидетельство о публикации №105112001151
Свидетельство о публикации №105112001151
Рецензии