Пом ж нас не замок, не брама

 Поміж нас не замок, не брама.
 Що ж тримає? Ще можна зайти.
 Поміж нас лиш поріг твого храма.
 Я до тебе хотіла прийти.

 Відщукати тебе у великім
 Недосяжнім далекім далі,
 Вознести нову пісню хвалебну,
 Розповісти про горе й жалі.

 Я хотіла знайти в тобі захист,
 Розуміння і прощу гріхів.
 Душу знову б наповнила радість,
 Що мене ти послухать схотів.

 Та навіщо Тобі моя сповідь?
 В світі безліч ще злиднів, скорбот.
 Ти великий, але ж недосяжний.
 Закриваю зневірено рот.

 І стою я пригнічена раєм.
 А довкіль благодать і хрести.
 Хор виводить: «Хвалу ми складаєм».
 Та не вірю я в тебе, прости.


Рецензии