В1д мене в1двернулося Кохання?
О ні! Воно заплющило лиш очі,
Щоб відігнати страх і злий неспокій,
Й дивитись знов в тривожну темінь ночі.
Невже це Щастя дім мій покидає,
Воно, таке потрібне над усе?
То лише вітер двері відчиняє.
За Щастя турбуватися – пусте.
І Доля знову йде в мою господу.
Їй не відкрию. Хай лишусь одна.
Їй не стояти на моїм порозі.
Своє життя я напишу сама.
Свидетельство о публикации №105112001134